Настала поздняя осень. С деревьев почти совсем облетели все листья. Но кое=где ещё листочки задержались на ветках и ветер их по особому крутил и вертел, чтоб уложить на зиму под деревьями. Он этого шума Ворона Клара ни как не могла заснуть. Она что-то каркала по- тихоньку себе.
...Да! с приходом зимы всё меняется и люди, и птицы, деревья и конечно погода. Настроение тоже очень часто зависит от погоды.
- Кар-Кар! Здравствуйте! Вы говорите о настроении? Кар-Кар! Я думаю , что оно зависит и не только от погоды. Кар-Кар! Настроение это такая штука...Ах! Кар-Кар! Я хочу вас спросить: знаете ли вы Белку-Катю? Она живёт в--он там в дупле. Смотрите немного левее. Да-да левее от Кешкиного домика. Так вот! Белка-Катя живёт здесь совсем недавно. Мне кажется, Кар! что у неё всегда хорошее настроение. Она всегда весело прыгает с ветки на ветку, собирает всё время то ягоды, то грибы и расвешивает их на сучках. Кар! Смотрите, вот здесь висит гриб-рыжик, а вон там веточка с ягодами рябины. Катя всю осень что-то собирала и закапывала и теперь, я думаю, Кар! она не боится ни какой погоды и не думаю, что ей можно испортить настроение. Я ещё заметила, что она стала особенно весёлой, когда подружилась с Андрюшей из 9 квартиры. Андрюша с родителями поселился у нас в доме не так давно. Он очень хороший и добрый мальчик . Кар! Однажды я услышала разговор Андрюши с его бабушкой Олей. Бабушка Оля гуляла с внуком по парку и рассказывала ему об Иисусе. Она про это знала из Библии, которую постоянно читала с самого своего детства. Она рассказала Андрюше, что Иисус сказал:"Пустите детей приходить ко Мне и не препятствуйте им!" Иисус хочет, чтоб детки всегда обращались к Нему и Сам Иисус отвечает на молитвы детей. Бабушка учила Андрюшу за всё благодарить Господа и всегда перед едой молиться.
...Кар-Кар! Вот однажды произошло такое чудо! Родителям Андрюши добрые люди подарили одну свежую рыбу. Она была совсем не большая. Мама Андрюши Вера решила из неё сделать рыбные котлеты. Андрюша очень любил рыбные котлеты! Кар-Кар! А вы пробовали рыбные котлеты? Ах, какая вкуснятинка! просто лапки оближешь! Так вот , из этой рыбки вышло всего 8 небольших котлет. Мама Вера всё приготовила на стол и пригласила семью поужинать. Когда все сели за стол, Андрюша сказал:" Я хочу помолиться за еду! Меня так бабушка научила!" И он быстро проговорил:" Господь благослави эти котлеты и помоги чтоб они не кончались!" Все приступили к ужину и каждый про себя рассуждал о молитве Андрюши. Когда закончили кушать, все были сыты и довольны. Очень вкусно было! Кар! Вся семья была сыта! А когда посмотрели на тарелку, где лежали котлеты, всех удивило, что на тарелке осталось ещё 5 котлет! Ка-р!Ка-р! Вот это чу-до! Все сыты и все котлеты целы! С тех пор Андрюша всегда молиться за пищу и за всё благодарит Господа Иисуса Христа!
... Ах! Вот я ещё забыла вам рассказать про дружбу Андрюши и Белки-Кати. Ка-р! Андрюша собирает в парке орешки и каждое утро для Кати кладёт орешки у себя на окне на подоконнике. Катя знает, что её друг ни когда не оставит без еды и наверно поэтому Катя всегда такая радостная и в хорошем настроении!
...Кар-Кар! Я думаю,что нам не стоит унывать никогда. Ведь Иисус всегда заботится о нас и не оставит нас в беде и поэтому нам нужно всегда радоваться ,даже если и плохая погода!
Комментарий автора: декабрь 2008 года
Эта сказка составлена на настоящем чуде, которое произошло с моими знакомыми.
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 8600 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
